розбурханий

розбурханий
—————————————————————————————
розбу́рханий
дієприкметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "розбурханий" в других словарях:

  • розбурханий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбурхати. 2) у знач. прикм.Який втратив спокій; збуджений, розтривожений. 3) у знач. прикм. Який розбурхався, став бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.). || Який став діючим (про вулкан). 4) у знач …   Український тлумачний словник

  • бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… …   Словник синонімів української мови

  • буремний — а, е. 1) Те саме, що буряний. || Неспокійний, розбурханий (про море, річку і т. ін.). 2) перен. Сповнений подій, тривог, хвилювань …   Український тлумачний словник

  • бурний — а, е. 1) Розбурханий, бурхливий. 2) перен. Насичений подіями, сповнений хвилювань; неспокійний, бентежний …   Український тлумачний словник

  • звихрений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до звихрити 1), 2). 2) у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся). 3) у знач. прикм., перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний …   Український тлумачний словник

  • знавіснілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знавісніти. 2) у знач. прикм. Який знавіснів, утратив розум, почуття міри в чому небудь; озвірілий. || Розбурханий, шалений (про стихійні сили і т. ін.). 3) у знач. прикм. Який дуже набрид, остогид …   Український тлумачний словник

  • натовп — у, ч. 1) без додатка і кого, чого. Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. Розбурханий натовп. 2) розм. Тиснява, штовханина серед великого скупчення людей. || у знач. присл. на/товпом. Неорганізовано і у великій кількості. 3) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • розбурханість — ності, ж. Абстр. ім. до розбурханий 2 4) …   Український тлумачний словник

  • розхитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати. 2) у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. 3) у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений. || Слабий від хвороби, зіпсований (про сили,… …   Український тлумачний словник

  • розгуканий — ошалілий [IV] розбурханий [XIX] Енергічний намісник (гр. Казімір Бадені) захотів показати з себе Вергілійового Нептуна і енергічним «quosegol» в одній хвилі спинити розгукані хвилі еміграції. [XIX] …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»